он просто крысолов, в засаде :)))
smotri.com/video/view/
www.youtube.com/watch
и кто помидор дал?
помню в институте нам на практике по зоологии позвоночных выдали бинокли мощные на месяц (птичек считать)... в первый же день мало кто не попробовал выданный аппарат на домах напротив, молодость студенческая - недостаток витаминов, переизбыток гормонов, чего тут ханжествовать, все мы человеки любопытные :))
тем более, что на деле наблюдались в основном кухонные сцены (там наиболее светло и интересно, в спальнях - темно, так что сексу тут нету на фото, как в той фразе про СССР :)))
только если конечно он не живет напротив элитной сауны...
голосую
не дрянью, а удобрением!!!
птичье г...уано, а не то что вы подумали вообщето больших денег стоит :)))
Адвеку знаюць у народзе,
Што калі гною не дасі,
То будзе пуста ў агародзе -
І бога нават не прасі.
Каб агародніна буяла,
Ва ўсю шугала на градзе -
Патрэбен гной. Ды і нямала.
А дзе ж узяць яго? Ну, дзе?
Загаравалі лысагорцы
Сярод няўгноеных палёў.
І прыгадалі ў скрусе творцы:
Які шчаслівец Кавалёў!
Яму кругом пашанцавала -
І тут пайшло ў яго на лад:
За свата выбраў генерала,
А ў генерала - шмат салдат.
Таму гарод не быў пустэльняй:
Абы прыходзіла пара -
Салдаты з поўнаю цыстэрнай
Так і газуюць да двара!
А паспрабуйце даць вы рады
Без генеральскае радні!
Ну, хоць ты сам кладзіся ў грады
І загнівай на карані!
Знайшлася першай паэтэса:
Сярод пустых яшчэ сядзіб,
На ейных сотках, побліз лесу,
Шпакоўня вырасла, як грыб.
«Раз аніхто з іх не даўмеўся -
Хай - дурні - бегаюць сюды.
Пакуль спахопяцца - за месяц
І гною будзе для грады...»
Тым часам іншыя шукалі:
Хто - чарназём, хто - буры торф,
Хто - проста смецце, хто - фекалій,
Каравякі збіраў прафорг.
І кожны Кучару зайздросціў
І дэталёва ўспамінаў,
Як той у цырку па-знаёмству
Браў угнаенне з-пад слана.
Як чуўся крытык вінавата
І ў цыркача сярод двара
Пытаў: «Скажы, а ці багата
Ён валіць гэтага дабра?»
Цыркач скрывіўся, цыркнуў слінай
І даў блатмайстару адказ:
«Ты і за плечы не закінеш,
Што ён нахляпае за раз!..»
Адзін рэдактар меў удачу:
Купіць гуана бочку змог.
Прыпёр упоцемку на дачу
І начапіў цяжкі замок.
Тады, на сорам чалавеку -
Ад слаўных будняў убаку -
І ўзнік ганебны лозунг веку:
«Гаўно трымайце на замку!»
П.С. А вообще я за вас Игорь волнуюсь. Весна пришла "гон" начался, что вас в романтики и поэты занесло? Вы бы у врача проверились :)))
"А намедни был грешок,
чуть не выдумал стишок,
доктора перепугались,
говорят: любовный шок!"
так нам классики советуют :))